2

Автор: delirium, 12.11.2014

80e2780c0b1c

Мінливий настрій маю. Я тонкий, як гніт.

Цілий Всесвіт покладу до її довгих ніг.

Я пронесу її через життя; вогонь і лід.

Буде тепло. Її ніжна шкіра наче білий сніг.

#

Пролітають повз зірки.

Повільний річки плин.

Швидкі птахи, як ящірки,

Збудували в небі клин.

#

Я все уявляв, поки час минав,

Як про це пишуть у книжках.

Я прочитав, як Він про Неї дбав,

А страх засів глибоко у нирках.

#

Постійно думав, коли буду поруч з нею

І попрохаю назавжди стати моєю.

Рубрика: Сонети "Демастеріон" - Ваш отзыв

Ваш отзыв

  наверх