1

Автор: delirium, 11.11.2014

Я йду по вулиці. Немає ні душі. Навколо були тисячі облич. І можна не ховатися. Кущі Оголені стоять. Скільки не клич, # Я не озиравсь. Аж раптом Зупинилось дихання та серце. Поглинули всі відчуття гуртом. Ми з нею на одному МГц. # Застрягло сонце у її волоссі, Що розсипалось, мов опале листя. Рум’янець відтіняє чорні […]

Рубрика: Сонети "Демастеріон" - Комментарии закрыты

  наверх