Фіаско

Автор: delirium, 16.12.2014

0_29f18_d2aac69d_XL

В нього обмаль часу. Скоро знов помре. Психічно.
А це ще гірше за фізичну смерть.
Гине з кожним днем часточка його. Клінічно
Він неначе мертвий. Та лише на мить.
Ти завжди сама. Коли прийшла зима,
Написав тобі. Мала бути вдома.
І ти відповіла. Так, що довелося
Напружити свій мозок, щоб не здатись лосем.
Те, що в серці мав, він не відкривав.
Правильно вчинив. Але здійснив помилку.
Який чудовий вибір. Чому ти не крива?
Хтось постукав в двері. Залишив посилку.
Там лежало все. Всі його дарунки.
Закрив очі руками. Пригадав цілунки.
І те, що ти казала — пусті обіцянки.
Твої кляті гулянки. Дивні забаганки.
Мороз, мов чарівник, малює візерунки.
Розірвав на шмаття мрії та малюнки.
Ти не любиш холод. І коли самотньо.
Якщо не хочеш взимку, дочекайся жовтня.
Навіщо бити по щоці? Там і так вже мокро.
В стосунках ти дурна. А за хлопця — прикро.

Рубрика: Вірші - Ваш отзыв

Ваш отзыв

  наверх