Жарти Долі

Автор: delirium, 04.03.2013

Одного разу десь зібрались

Боги на свій веселий пір.

Тоді таке там відбувалось,

Що все змінилося з тих пір.

Ірида фоткала щомиті,

Та фотки вийшли всі розмиті.

Афродіта поруч заливалась

І сміхом, і вином, і сльозами.

Ну, майже всі понапивались.

Погода квітла весняними лозами.

Афіна знов кудись поділась,

Гера теж надовго не лишилась,

Й Артеміда завалялась,

Бо досить сильно насміялась.

Геката тільки на хвилину

Зайшла, щоб ніби роздивитись,

Абсент віддала і втікла.

У цю чудову білу днину

Сонце встигло похилитись,

Тож чорна ніч відволікла.

Хоч Геба гралася, показувала,

Але нічого нікому не розказувала.

Гея з Гестією разом

Мовчки злизували з столу

Пляшки, салати, піци та печені.

Я впевнена, наступним разом

Ми всі попадаєм додолу

Як пригадаєм ті години лічені.

Селена сяяла як Місяць

Та Аполлону теж дісталось.

Таким ось чином сплив аж місяць.

Насправді, то нам так здавалось.

Проте, на ранок довелося

Йому усе те прибирати.

Так на світі повелося:

Мусить хтось про нас подбати.

В усіх лиш думка прокрутилась:

Не вистачало нам Ефіру;

Добре було б з Панацеєю.

Голова собі крутилась –

„Треба випити Кефіру!”

Щоб не бути Зеленою Феєю…

Рубрика: Вірші - Комментарии закрыты